Черче Здруй




У затишку лісів і невисоких гір (між обласним центром і Львовом) розкинулося опільське село Черче. За легендами, населений пункт заснований на місці колишнього чоловічого монастиря. Саме ченці були першовідкривачами цілющих властивостей місцевого болота. Люди вірили, що монахи мають силу зцілити хворі очі, підняти розслабленого на ноги, очистити від прокази. Молитва та чорне місиво з неприємним запахом, яким обліплювали нездорове місце, й справді творили дива.

 

 

Old postcard from Czercze (Cherche)

 

 

Перша письмова згадка про село, поділене на Нові і Старі Кути, датована 1433 роком, але до цього часу тут уже діяв монастир. Оселялися здебільшого біля монастиря.

Неподалік від місця, де був монастир, донині стоїть стара церква, за своєю архітектурою схожа на бойківську. Можливо, її привезли вже готовою і склали у Черче 1733 року, саме така дата вирізьблена на дубовому одвірку.
Василівську церкву в Черче реставрували в 1970 р. Поки що стан споруди цілком задовільний.

З дороги церква св. Василя непомітна. Щоб віднайти її, потрібно на початку села (якщо ми їдемо з Рогатина) звернути праворуч. За якісь кілька сотень метрів між хатами з'явиться пуста на перший погляд ділянка з скромною залізною хвірткою. Нам саме туди, повз  дзвіницю з одиноким дзвоном  до старенької і гарної церкви на старому цвинтарі, від якого лишилося кілька врослих в землю кам'яних хрестів.

 

В селі Черче (понад 1100 жителів) є дві дерев'яні церкви. В центрі села, поблизу сільради і школи, стоїть типовий  храм з 1898 року. Його непогано видно з дороги з Рогатина на Бібрку.

 

 

 

Три корони за діжку грязі

 

Про унікальні властивості черченського болота європейці дізналися випадково. Недалеко від сучасної Рогатинщини австрійська армія проводила військові маневри. Як розповідає головний лікар бальнеологічного санаторію «Черче» Михайло Падучак, серед військових медиків, на щастя, було кілька українців. Їм стало неймовірно цікаво, навіщо в стодолах місцеві селяни наповнюють невеликі ванни болотом. Пояснення австрійців приголомшило. Лікарі набрали у пляшки води, а вільні каструлі наповнили гряззю і відправили до Відня на аналізи. Лабораторні дослідження показали, що грязі містять багато сірководню, придатні для лікування хронічних недуг суглобів, ревматизму, подагри, жіночих хвороб. Невдовзі підприємливі австрійці почали домовлятися з місцевим населенням про відкриття курорту. Та їхнім планам завадила тривожна політична ситуація в Австрійській імперії.

 

Славна «Богданівка»


Згодом Черче облюбувала українська інтелігенція. Сюди приїздили поправити своє здоров’я оперний співак Михайло Голинський, письменниця Ольга Дучимінська, композитор Анатолій Кос-Анатольський.
«Хто тут не був кілька літ — з дива вийти не може. Де перше паслися гуси і рохкали безрогі, там тепер стежки, алеї цвіти, всюди вигідні і білі лавки запрошують гостей на відпочинок, а молодих на любу розмову, — описував Черче Богдан Лепкий. — Все тут можна стрінути декілька осіб, що вдивляються у воду, ніби в ній збуваються якісь таємні чари — земля людям посилає ліки».

 

Сто років тому село славилося бальнеологічним курортом. Місцеві води містять сірководень (з таких вод тут приймають ванни). Гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієві ж води придатні для пиття. А ще є лікувальна багнюка, з торфу. Всі ці природні і досить неприємно-ароматні скарби й лікують пацієнтів місцевого санаторію від захворювань опорного апарату, периферійної нервової системи та початкових форм склероза.

 

Курорт відомий не лише багнюкою, а й останнім директором польських часів: ним протягом десятиліття (1929-1939) був брат відомого письменника Богдана Лепкого, поет, журналіст і композитор Левко Лепкий. Як творчу людину занесло в управлінці, я не знаю. Але знаменитий брат в ті роки відпочивати приїздив лише сюди, до Левка.

Черче - Вілла "Богданівка"

З 1932 р. він жив на віллі "Богданівка", купленій для нього вдячними пошановувачами на честь 60-річчя письменника. Вілла не збереглася (розібрана в 1983 р.), на її місці стоїть пам'ятний знак на честь Б.Лепкого.

У мемуарних записках Богдан Лепкий занотував цікавий випадок: «Я тут, пане, лиш третій тиждень, — звернувся до письменника чоловік старшого віку. — А дивіться, що з мене Черче зробило. О, бачите! — І починає вимахувати руками, перед собою і на боки, а тоді ногами притупує і викидає, як у коломийці. — А перед трьома тижнями я навіть мізинним пальцем не міг поворухнути. Як небіжчик лежав. Це ж Черче, добродію, одно велике чудо, одна ласка Божа…»

 

Необмежені запаси лікувальних грязей залягають на площі 9 гектарів шаром товщиною 8–9 метрів, становлять 300 тисяч тонн. Із цілющого болота у санаторні ванни перевезли близько 98 тонн грязесировини. Після використання її повертають на місце залягання і, за висновками науковців, упродовж десяти років торф'яна маса повністю відновлює свої властивості.

У курортній зоні працює два готельних комплекси та державний санаторій «Черче» з реабілітаційним відділенням, який може прийняти більше півтисячі курортників.

 

Джерело текста: https://www.castles.com.ua/czercze.html

 



Создан 21 мар 2012